Коли я сама першого разу читала «Захара Беркута», мені було важко уявити, як це в них вийшло так загатити потік у Тухлі, що вся долина опинилися у воді, і татари потонули.

Тепер, коли прийшов час викладати, мені стало цікаво, чи уявляють собі діти місце подій, бо це важливо для розуміння.

Уявляють, але як уявляють собі будь-яку абстрактну полонину в Карпатах.

Тому знайомство з твором ми почали з виготовлення моделі селища.

В 7-му класі «поробки» вже не викликають такого захвату, як в 5-му, але, вважаю, безцінним можливість відчути через руки – як домівки ліпляться до скелі, якого розміру брама, яку наприкінці перегородить Сторож, а потім тикати пальцем – ось дивись, тут була копа, а тут татари намагалися вибратися з Тухлі.


Записала Юлія Волкова.