Дивно, правда?! Але весело. І цікаво хто і навіщо задає таке ДЗ. Тож розповідаю.

 

Ранок у школі починається з зустрічі класу і куратора – з ранкового кола. Діти приходять, розкладають речі, сідають так, щоб бачити обличчя одне одного і діляться новинами, настроєм, чимось, що схвилювало. Куратор класу модерує розмову, іноді задає тему.

 

Зараз на дистанційці ранкові кола допомагають дітям прокинутись, зібратись до купи, усвідомити, що вони все-таки вчаться не самі, а з однокласниками, нехай і кожен перед своїм компом.

І ще важливо, якщо народ і спізнюєтьая на коло, то на перший урок вже всі доходять вчасно.

Ну і, нарешті, до чого тут ноги. Мабуть, ви помітили, що на карантині досить важко сподвигнути підлітків вийти на прогулянку. Із тих же розмов на колі дізнаємось, що дехто так і сидить вдома весь день. Особливо якщо не треба на гурток чи в магазин.

При цьому спад рухливої активності за кілька днів виливається у млявість, апатію, хронічно поганий настрій, вселенську втому і т.і.. Тож, щоб діти хоч визирнули надвір і подихали повітрям, куратор дев’ятого класу КІТЕРРИ Юлия Нарбут влаштовує мініатюрні фото-квести. Потрібно сфоткати не просто ноги, а саме на вулиці, на листячку, на асфальті, у калюжі, і ніхто ж не уточнював, що саме свої.

Дев’ятикласники прикріплюють свої фото у classroom, як і інші домашки. А наступного ранку на колі вже є про що поговорити.

До того ж автор кращої фотки отримує призове печиво. За це вже можна поборотись)

Перелік об’єктів для фото-квесту необмежений: ну все що бачать очі.

А ми з дозволу дітей публікуємо їх ноги)


Записала Аліна Туз.