Школа – це не лише учні та вчителі, а й батьки. Саме вони спонукають нас розвиватися, шукати нові приміщення, складати цікаві курси. Саме їм ми дзвонимо, коли в дитини проблеми, і саме з ними радіємо її успіхам.

А кітеррівські батьки – особлива категорія. Коли я привела до школи сина, до батьківського чату поставилася з певною насторогою (думаю, багато хто мене зрозуміє). Але з’ясувалося, що батьківська спільнота вміє не лише сперечатися про штори, а й має багато цікавіших тем для розмов.

І тепер так захопливо спостерігати за тим, як нові батьки доєднуються до Кітерри і стають її частиною! Зовсім незнайомі між собою люди гуртуються вже за кілька місяців. А за рік стають такою силою, що можуть навіть самі організувати сімейний пікнік.

Саме так зробили цього року батьки шестикласників. Одна родина запросила до себе 13 інших, разом з меншими і старшими братиками та сестричками.

 

Малюки стрибали, кітеррівці грали в «Мафію», батьки освоювали настільний теніс, куховарили та співали під гітару. І це було так душевно, що усі вирішили одним пікніком не обмежуватися.


Записала Олена Скобало.