Похід у будинок-музей письменника – не дуже цікава пригода для школярів, навіть старших. Бо немає улюбленого ними інтерактива, ні на що не натиснеш, ходиш собі чемно кімнатами: ось стіл, за ним сидів письменник, ось його ліжко, тут він спав. Але я все одне за те, щоб діти ходили до таких музеїв. Бо абсолютна паперова для них фигура завдяки цьому починає хоч трішки обростати людськими рисами.
Ось він передпокій, тут Тичина шаркав взуттям, цілував дружину у щічку, а із своєї кімнати, мабуть, виглядала назустріч теща. А ось бібліотека, до неї треба проходити боком, бо туди Тичина не дозволяв заходити нікому, навіть власній дружині, тому зробив такі вузькі двері. А ось кларнет, якому «присвячені» його «Сонячні кларнети».
Автор Юлія Волкова
