Відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів) Зазвичай батьки, віддаючи до Кітерри своїх найдорожчих, мають змогу наживо оцінити приміщення, поспілкуватися з вчителями та адміністрацією. Але під час карантину ми навіть співбесіди чемно проводимо дистанційно. Тож і знайомство з викладачами для батьків наших майбутніх 5-класиків довелося віртуалізувати. От як це виглядає:
Сьогодні познайомлю вас з вчителькою історії Марією Гуреш. Молода, натхненна і дуже професійна. Впевнена, що учнів не можна ділити на гуманітаріїв чи технарів. Все залежить від того, що сподобається дитині. Переконалася в цьому на собі.
От я, наприклад: в 11 класі була в трійці кращих з математики по паралелі, але на історії відверто спалаОднак думка про те, щоб провести ще й весь університет з числами мене відверто налякала. Сходила на цікаві лекції по історії та зрозуміла, що це значно цікавіше, ніж я думала
»
Вчилась Марія, як ви вже зрозуміли, на історичному факультеті. А саме в КНУ ім. Тараса Шевченка. Спеціалізація – американістика – одночасно потужно вивчала історію Америки і Європи та іноземні мови.
Викладає в двох школах – в Кітеррі та Школі мрійників. Має досвід репетиторства, викладання в державній школі і читання лекцій на дитячих таборах і інших заходах.
Дітей любить за сміливість. Особливо у віці наших пятиклашок, який Марія охрестила часом «чомучок».
10-трирічних учнів ще не встигли залякати, вони хочуть задавати питання і не бояться будувати неймовірні теорії про почуте. А історію без сміливості вираження своєї думки вивчити тяжко
Основною проблемою викладання історії в Україні вважає підручники, які пишуться дорослими для дорослих. В Марії іноді складається враження, що автори підсвідомо надіються на дітей, які самі підтягнуть себе на потрібний рівень. Тому підручниками з історії користується по мінімуму – зазвичай, всі потрібні презентації робить сама.
Історія для неї – це наука про історії про цікавих людей, про їх рішення і життя.
Складається враження, що ти хтось дуже могутній і через збільшене скло розглядаєш життя людей протягом століть. Ти детектив. Ти знаходиш докази. І вибудовуєш для себе ланцюг подій. Це прекрасно…
Мріє, щоб для дітей історія була живою. Щоб вони не сприймали певні ритуали (такі як виставляння свічки на підвіконня в день пам’яті Голодомору) як примхи дорослих.
Вважає, якщо учні зрозуміють правила історії – виростуть, як мінімум, відповідальними громадянами.
Автор Олена Скобало
14 травня 2020
