Класики для сучасної молоді – це далекий, зотлілий пантеон. Це люди, які брали ручку і сідали з думкою, чи не написати сьогодні щось неоромантичне для десятого класу.Розірвати цей шаблон непросто і тут нам стає у пригоді можливість доторкнутися до митців.
.
Ми з десятим класом відвідали виставку, присвячену 150-річчю від дня народження Лесі Українки. Ось деякі відгуки учнів:
«Мене особисто виставка вразила… І не тому, що вона є традиційно однією з “ікон”, поряд з І. Франком та Т. Шевченком, я справді вражена її біографією та творчістю!».
.
«Виставка була дуже гарно оформлена і достатньо атмосферна. В деяких місцях були телевізори, які показували якісь факти про Лесю Українку, наприклад більш детально розповідали про її хворобу».
.
«Моїм улюбленим експонатом стала скульптура Йосипа Петрука “Леся Українка”. Взагалі ми всі класно провели час!».
.
«… Детально описано кожен експонат і є бажання повернутися, коли ця виставка розшириться».
.
«Найбільше сподобався стенд, де було написано про Лесю Українку в радянській пропаганді. З зображень чомусь найбільше запам’яталося фото з похоронів».
.
«Після цієї виставки тепер краще знаю саму поетесу».
.
«Виставка була шалено класною! Насправді, спершу я уявляв якийсь задрипаний музей. Але це було не так. Найцікавіший факт для мене – це про друзів Лесів Українки».
.
P.S «Твої очі як вогні під водою, як …. саламандри», — говорив Ньют Скамандер своїй коханій. За легендою, саламандра — це дух вогню. Саме так у листах до матері називала себе Леся Українка.
.
Автор Марія Ярмош
