Ще на другий місяць війни попросили батьків написати відгук про КІТЕРРУ, розказати свою історію, що було цінно для дітей, що – для дорослих.
Сьогодні публікуємо слова Anna Sidelnikova , мами Поліни із 7-го класу та Олі, випускниці КІТЕРРИ 2021 року.
____________________
Я не можу уявити, де ми з донькою будемо завтра, коли побачимось з татом, зі старшою дитиною, коли повернемось додому. Навчання Поліни в Кітеррі лишилось чи не єдиним незмінним складником нашого життя. І ми за це тримаємось.Я не знаю, яким є “нормальний” рік в Кітеррі. Бо наш досвід співпраці – три роки. Два з них – ковідні, один – воєнний. На жаль. Але ми точно знаємо, що в складних умовах засновниці Кітерри приймають найкращі рішення, швидко і гнучко реагують на нові обставини, залучають експертів і здоровий глузд, дбають про безпеку і бездоганно розставляють пріоритети.
Кітерра – це перш за все спільнота. Не стіни, не навчальні програми, а спільнота, яка складається і вибудовується у спільних прибираннях, зборах, опитуваннях, обговореннях, навіть суперечках. А спільнота – це найцінніше, як показують останні три складні роки.
Отже, ми зробимо все можливе, щоб це не втратити. І все від нас залежне, щоб зберігати і повернутись свого часу.
