Що ти зробиш за гроші?!

Тестуємо зовнішню мотивацію

ВейлиIMG_20181208_180653 це валюта КІТЕРРИ. Шкільні гроші розробили підлітки. 20 учасників проекту розробляли грошову систему і дизайн банкнот впродавж трьох місяців.

Тестуємо нашу економічну систему аж цілий тиждень 😉 Даних малувато, зате – багато емоцій. Ну хіба не чудово, коли восьмикласниці прибігають у вчительску і просять винести сміття )))! Або коли 4 клас встає у чергу, щоб попробуватись у ролі вчителя. Або коли 10 клас розробляє макети купюр в Illustrator.

Ідея грошей переслідувала нас, організаторів, ще з 2017. Минулого року зібрали робочу групу підлітків, почали обговорення шкільної валюти, але не довели розробку до кінця. Банально не поставили проект у розклад! Задумка з грошима могла би так і лишитися в довгому ящику, якби весною ми не наштовхнулися на валюту Українського Аграрного Ліцею в Умані. Стало заздрісно і прикро, що вони зробили, а ми зависли 😉

Цікаво, як одна і та сама ідея трансформується в залежності від школи.

УАЛ – має 10 і 11 класи. Їх валюта прив’язана до навчання і працює як спрощена модель корпорації. На початку місяця учні отримують сталу ЗП. Протягом місяця можуть підробляти проектами та ініціативами та витрачати гроші на привлеї. А в кінці місяця повинні оплатити навчання в УАЛ. Нам розповідали про ‘міліонера’, який організував кафе, і про учнів, які залазили в боргові ями, бо не могли розрахуватись за ліцей.

2

КІТЕРРА має 10, 8, 6 та 4 класи. Ми хотіли, щоб валюта мотивувала підлітків до ініціативи, креативу, додаткових зусиль. Подумали, що як будемо платити за хороші відмітки та домашку, то знецінемо задоволення від процесу і від добре зробленої роботи. А як раптом валюта зникне!? То що, народ перестане робити дз і заб’є на уроки ?;).

48387227_1117873481713921_2827214457984253952_n

З таблички видно, що відмінностей у двох валют кілька. Але ключовою є відмінність у меті.

Умань – спокійне, зелене, працьовите місто. Поставити старшокласників УАЛ на стабільну зарплату, показати їм механізм приходу-розходу та роботи на дядю – логічно і природньо для Умані. Але не для Києва.

 

 

IMG_20181207_132045

У столиці нема нічого стабільного. Тут треба бігти, щоб стояти на місці, а щоб добратись кудить, треба бігти вдвічи швидше. Тому у Кітеррі нема зарплати – хай ворушаться 😉