Ви точно знаєте цю затію, коли люди тягнуть жереб і готують подарунки одне одному. Задумка гарна, але в реальності чомусь виходить не радісно.
.
Ну от, наприклад, розмова у магазинчику хенд-мейду:
– У вас є щось універсальне унісекс на 200 грн.? – питає змерзла заклопотана жіночка.
– Е-е-м, ну-у-у, от, наприклад, візьміть, ем-м … чашки.
.
Минулого року один із колег пожалівся, що мусить дістати щось на таємного Миколая на трьох роботах!!! Я порадила придбати одину якусь штуку але в трьох екземплярах. А що?! Кожен рятується як може.
.
.

.

Але для невеличкої альтернативної школи свято подарунків має глибокий сенс. Ми же хочемо, щоб діти навчились сердечності, спостережливості, творчості? Все це необхідно, щоб будувати міцні стосунки з близькими, на роботі, у спільноті та соціумі. От попробуйте придумати щось прикольне для людини, яку ви бачили в коридорі і в їдальні. Коли 5-клашка стає таємним Миколаєм для 11-класика, це той іще таск. Потрібен делікатний та емпатичний шпіонаж, дзвінок другу ‘Мам, а що подарувати?’, винахідливість, щоб вкластися у 100 грн., відповідальність, щоб не забути придбати, принести вчасно… Це ж яка можливість для розвитку!. І яка морока!
.
У Кітеррі традиція Таємного Миколая продовжується 4 роки. Якщо ви думаєте, що одразу вийшло радісно і легко, то це не так. Ось невтішна статистика позаминулого року: http://kiterra.kiev.ua/secret-santa-2018/
.
Але організатори школи вважають, що серце – це м’яза, яка тренується так само як біцепси чи мозок. Ми бачимо, що з кожним роком подарунки таємних Миколаїв стають більш персональними і сердечними. Тому варто! Однозначно варто заморочуватись!
.