Під час набору 8 класу виникла думка, про те, що було б добре познайомити дітей до навчального року. Табір це ідеальне місце для знайомства: всі в однакових обставинах, задачі єдині та швидко здійсненні, вільний простір для ідей та імпровізацій, цілодобове перебування в колективі. Та і сама подорож зацікавлює)

Місце таборування обрали крайню садибу у підніжжя гір Граб та Магура, що розташовані на масиві Полонина Боржава в Закарпатській області. Гірська річка тече через двір садиби, до найближчого магазину 6 км. Таке розташування дало можливість ходити в локальні походи, їсти чорницю і збирати трави без прив’язки до трансферу. Господарі дуже привітні, допомогли швидко зорієнтуватися на місцевості, двоє з трьох синів стали нашими провідниками до гори Граб. Харчування було на місці, в садибі. Три рази на день господарі для нас накривали столи в дерев’яній залі. Налагоджений розклад та фізичні активності сприяли гарному апетиту, який щодня зростав. В добавках нам не відмовляли, ми були спокійні, що діти будуть ситі. А чорничне варення, це окрема містерія)!

Першу половину дня ми подорожували, ходили на полонину і в гори. Там могли медитувати дослухаючись до природи і власних відчуттів, їсти чорницю і малину, лежати в траві під хмарами, спостерігати за дикими птахами, говорити про пригоди та життя. Також нам вдалось відвідати Реабілітаційний центр бурого ведмедя та Екопарк «Долина вовків» – місця відновлення природної популяції диких тварин. Ці заклади доглядають за тваринами, що зазнали жорсткого поводження, утримувались в цирках, постраждали від стихійного лиха. Зі слів працівниці Екопарку, після відновлення стану здоров’я звірів їх повертають в природнє середовище, навіть якщо це Африка!

Щодня після обіду мали маленький відпочинок для читання, сну, прибирання, а потім збирались на спільну командну гру або настілки, які обирали діти.

Після вечері збирались на ватру, стягували дрова, складали на кострище, розсідались колом і читали карпатські легенди, співали пісні, ділились враженнями за день та мали можливість подякувати один одному за щось важливе або приємне, що відбулось за день.

Дуже сподобалось дітям вигадувати та створювати спільну казку та інсценувати її прямо на зеленій затишній галявині під відкритим небом, такий собі імпровізований театр:). Також з цікавістю приймали участь у командній вікторині про історію, культуру та побут карпатської місцевості. Цікавим та надихаючим виявилось завдання віднайти і принести з походу будь-який предмет, що був би символом добрих вражень та спогадів за день.

За 5 днів ми прожили активне життя, сповнене вражень та відкриттів, найціннішими з яких було спілкування. Те саме, якого так не вистачає в міському житті через відстані, он-лайн можливості, карантинні обмеження.

 

Плани на наступні дні погоджували всі разом. Розподілили дні так, що встигали відпочивати від фізичних навантажень і відновлювати сили для наступних походів. Завдяки цьому ми могли рано починати подорож, так в передостанній день перебування в таборі в нас був дуже ранішній підйом зі сніданком на водоспаді Шипіт.

Ми з радістю спостерігали, що наш колектив ставав міцним і гнучким до зовнішніх обставин та викликів. Це був добрий досвід, наша мета була досягнута в повному обсязі. Маємо плани вже на наступні подорожі в т.ч. за кордоном!



Була та записала Світлана Путята.