В сина була чудова початкова школа, тому, підшукуючи йому 5-ий клас, альтернативні заклади освіти ми навіть не розглядали. Але, пройшовши іспит до школи з хорошими відгуками і поглибленим вивченням інформатики, зіткнулися з усіма «принадами» держосвіти: навчання по 8 уроків на день, уроки «для галочки», гроші на штори, вибірковість вчителів і т.д. Тож терміново почали шукати альтернативну школу, яка погодилася б нас прийняти після першої чверті.
Ретельно просіявши усі заклади – зупинилися на «Кітеррі» і жодного разу не пошкодували. Тут Даня знайшов класних друзів-однокласників, і вчителів – по-справжньому «закоханих» у свій предмет. Вчителька мови вилікувала його відразу до української, семпай навчив йозі, з вчителькою історії вони співають пластові пісні – про кожного з педагогів можу написати поему)
Особлива подяка куратору Юлі, яка стала «шкільною мамою» і допомагає вирішувати проблеми усього класу. Діти побували на екскурсіях у планетарії, обсерваторії, музеї медицини, разом ходять у кіно, театри, парки.
Цікаво, що прибиральниць немає і діти чергують самі, привчаються до порядку.
Є позаурочні проекти – Даня розробляв шкільну валюту, тестував гру, написану учнями.
Попри те, що тут дбають про гарний клімат у спільноті, школа все ж націлена на навчання. Йдуть за програмою, проте кожен вчитель додає до неї те, що вважає необхідним.
І що важливо для мене:
- в сина лишається час на шахову школу, ПЛАСТ та позашкільний спорт.
- А також – є зв»язок між батьками та вчителями.
Тож «Кітерру» можу сміливо рекомендувати тим, хто шукає альтернативу звичайній школі.
Олена Скобайло, мама Данила
