Вечорниці у КІТЕРРІ
2 березня 2018
КІТЕРРА це альтернативна школа для підлітків. Діти вивчають всі основні предмети, мають по три-чотири пари щодня. І хоча народ ходить до школи залюбки, під кінець чверті наука набридає і ми влаштовуємо свято.
За традицією діти і дорослі разом організовують свята. Це справжній проект! Наприклад, вечорниці готували протягом місяця.
ПІДГОТОВКА
Зручно, що кожен тиждень є дитяча нарада – Коло. Спочатку ми записали на дошці всі святкові розваги, які приходили в голову: переночувати в Кітеррі, спекти самим млинці, спалити опудало, подивитись фільм, пограти в настільні ігри, обмотатись туалетним папером…
Придумали 14 розваг. За кожну пропозицію голосували. Після голосування лишилося 10. Причому стрьомні розваги набрали найбільше голосів. Багатьом, і мені в тому числі, кортіло спалити опудало. Та близько 20 підлітків хотіли переночувати у школі.
На дошці оголошень вивісили 10 листочків – 10 святкових розваг.
На кожному листочку:
- назва розваги,
- колонка «Я ЗА»
- і колонка «Я хочу організувати».
Протягом тижня діти голосували і записувались в організатори.
Квест і шаради не вижили. Ніхто не взявся їх підготувати.
Через два тижні свято набрало вигляду підліткової вечірки.
Тому і назвали – вечорниці.
За тиждень до свята призначили дорослого куратора для кожної святкової розваги.
Я опікувалась плакатом, опудалом, вогнищем, дискотекою, ночівлею та «видом зверху».
Лише на святі зрозуміла, що взяла забагато задач. Розривалась між кімнатами, майже не зазирала до дизайнерів плакату.
Оптимально було б мати під опікою дві-три робочі групи.
Перед святом закрутились молодші організтори:
- скачали на флешку фільм,
- зібрали і роздрукували фото для плакату, придбали марш-мелоу для ватри,
- принесли з дому електричну плитку,
- нові настільні ігри,
- звукову систему,
- сформували плей-лист по опитуванню у фб 😉
По ходу кілька організаторів добровільно перекваліфікувались в кухарчуки ;).
ВЕЧОРНИЦІ
Святкували:
- 6 дорослих,
- 35 дітей,
- протягом 5 годин і ночі.
Нам потрібен був план компанії!
Записали час, розваги і кімнати, де іде підготовка. Діти вибирали собі справу до душі і йшли до відповідної кімнати.
На попередніх святах завжди було 3-4 дитини, які не хотіли допомагати і ховались по кутках з телефонами. Потім вони їли пригощення, яке не готували, дивились виставу, до якої не мали стосунку, критикували музику, яку не підбирали. Підозрюю, що пасивним спостерігачам було нудно на кітеррівських святах.
На вечорниці ці діти не прийшли.
ГОТУЄМО ЇЖУ
У Кітеррі немає власної кухні. Щоб нагодувати 35 голодних підлітків, притягли три мультиварки, електричну плиту, сковорідку та вафельницю.
Готували пригощення натхненно і несамовито. Зробили плов у двох мультиварках. Нарізали десятилітрову кастрюлю олів’є. Поскладали купу бутербродів. Намісили тіста, насмажили млинців і вафель. Наостанок спекли торт!
Робота на кухні виявилась самою привабливою. Спочатку готували 5-7 дітей, а через годину 15-20!
Честь і хвала дорослим Юліям, які керували цим гармидером.
ТЕАТР
Всі-всі дивилися театральну сценку 5 класу.
Актори готувались 1,5 місяці.
Постановка Людмили Кудлинської.
НАСТОЛКИ
Після їжі, перед вогнищем грали в Швидерця та Dixit
ПАЛИМО ОПУДАЛО
Вогнище було самою амбітною задумкою. Два тижні ламали голову: де б влаштувати ватру без участі поліції ;).
За три дні до свята сусідній «Паб-Мангал» дозволив розвести вогнище на їх помості, прямо біля входу в Кітерру! Аніж ховатися по дворах, палили вогнище на видноті, наче так і повинно бути ;).
Дрова загорілися з першого чирку кресала. Вогонь звився вище голів! Оце було видовище)
НОЧУЄМО
Дорослі погодились на ночівлю за трьох умов:
- тільки з дозволу батьків,
- тільки зі своїм спальником
- і з прибиранням на ранок після свята 😉
Перед сном домовились, що хлопці та дівчата сплять в різних кімнатах. Без варіантів! І що відбій у нас о третій ночі: «Аліна, дякую! Це ж супер!»
До 3:00 дивились «Валеріан і місто тисячі планет», грали в карти, плели дідуха.
Теревенили, думаю, ще до 4 ночі.
О 7 ранку невиспані і неумиті грали в контакт.
За сніданком кожен пригадав що найбільше сподобалось на святі і запропонував що можна покращити. Наприклад, винести стільці із кімнати з дискотекою ;).
Півтори години покірно прибрали наші 172 квадрати.
І щасливі пішли додому відсипатись 😉
Тусня і пригощення це класно! Але спільне дійство набагато цінніше для мене. Поки товариством тягаємо дрова та ріжемо олівьє, розуміємось і драйвуємо найкраще.
От якби частіше залучати дітей до дорослих справ…
Такий досвід був би цілющим і для підлітків, і для батьків.
Скажи мені — і я забуду,
покажи мені — і я запам’ятаю,
дай мені зробити — и я зрозумію.
Конфуций