З 2015 року в освітньому просторі України звучить стово ‘тьютор’.
- Першою почала популяризувати підхід Тьюторська асоціація України. Вони представляють російську гілку тьюторства, започатковану Ковалевою Т.М..
- Чотири роки тому ініціатива перейшла до International Academy of Tutoring, які тісно співпрацюють з Польшею і впроваджують класичне англійську тьюторство.
- В 2015 році в Інституті неперервної освіти НПУ Драгоманова з’явилась спеціальність дорадництво. Дорадництво – наше слово для тьюторсва.
- Серед приватних шкіл тьюторство практикують такі старійшини як Афіни та КМДШ.
- В більшості альтернативних шкіл панує тьюторський підхід, в у деяких, наприклад ‘Спільношкола’ та `7fields`, тьюторство лежить в основі концепції.
Не зважаючи на те, що тьюторство стає популярним, трактовки цієї ролі геть різні. Тьютор – це репетитор, коуч, науковий керівник, класний керівник, ментор, фасилітатор?
Щоб прояснити термін, давайте повернемось до витоків тьюторсва, у Великобританію XVI століття.
Уявіть собі тодішній Кембридж. Університет існує вже двісті років і об’єднує 16 коледжів з окремим гуртожитком, їдальнею, бібліотекою для своїх. Пів-сотні професорів читають авторські курси з наук, філософії, логіки, математики… Учбова і наукова робота організована в шести «школах» університету.
Першокурсник приїзжає із невеличкого містечка і гадки не маєте що до чого.
Тут і з’являється тьютор – студент старшокурсник. Він веде новачка до гуртожитку, показує де їдальня, пральня, клуб, розпитує що той вивчаєте, радить професорів, які класно читають відповідні дисципліни, допомагає вибрати курси на семестр.
У 18-19ст. тьютор не тільки супроводжує студента, а й навчає: дає уроки, консультує, готує до іспитів. Цю позицію обіймають не тільки мтаршокурсники, але і професори.
Сьогодні 75% навчання в Кембріджі – це тьюторські заняття в невеликих групах, і тільки 25% – лекції.
Тьютором називають людину, яка вибудовує для школяра чи студента максимально індивідуальну траєкторію навчання, виходячи з особливостей його характеру, типу інтелекту, успішності чи неуспішності в різних областях знання і, найголовніше, виходячи з бажання самого тьюторанта щось міняти в собі і своєму навчанні.
Щоб точно розібратися, підемо від супротивного: ким тьютор не є?
Нудне визначення:
Тьюторський супровід – це педагогічна діяльність по індивідуалізації освіти, спрямована на виявлення і розвиток освітніх мотивів та інтересів учня, пошук освітніх ресурсів для створення індивідуальної освітньої програми, на роботу з освітнім замовленням родини, формування учбової та освітньої рефлексії учня. (Т.М. Ковалёва «Основи тьюторского сопровождения»)
не репетитор
Задача репетитора полягає в тому, щоб учень вивчив ‘від і до’ та показав знання на іспиті. Репетитор орієнтований на вимоги підручника, ЗНО, IELTS. Він може підібрати методики і матеріали, які краще підходять дитині. В цьому сенсі він підлаштовується під учня. Але в центрі все одно стоїть не особистість дитини, а програма. Наприклад, репетитор не може піддавати сумніву доцільність цих знань чи іспитів для дитини.
не коуч
Коуч допомогає клієнту досягти поставлених цілей. Ця професія прийшла зі спорту, де тренер і спортсмен мають показати результат: програму з фігурного катання, чи голи у футболі. Зі спорту коучінг природньо перекочував у бізнес, адже і там люди орієнтовані на конкретні досягнення, як збільшити прибуток, розширити мережу, залучити нових клієнтів.
Отже до коуча звертаються з конкретною метою. Але діти та підлітки рідко-рідко можуть поставити собі мету. Зате часто запозичують її від родичів чи дружбанів. Можуть легко змінити свій запит в ході тьюторства. І це природньо, бо мозок дітей і дорослих відрізняється.
Якщо давати ще одне визначення, я би сказала, що тьюторсво – це коучінг для підлітків та дітей з урахуванням їх несформаваної особистості.
не психолог
Тут все просто. Психолог працює з минулим, дитячими спогадами, колишніми травми, минулими переживаннями. Він докопується до причин і виводить їх на свідомий рівень. А тьютор працює з тим що є тут і зараз. Він буде враховувати сімейні негаразди, страхи і переживання, але не буде занурюватись в ці душевні стани. Якщо з’ясовується, що тьюторант не може розвиватись, не подолавши внутрішньої кризи, тьютор має зупинити процес і порекомендувати звернутись до психолога.
Отже спочатку – психолог, а потім – тьютор.
не класний керівник
Тьютор здебільшого працює індивідуально: сідає з тьюторантом сам на сам на годину чи скільки треба. Тьютор може організувати групову зустріч, якщо бачить спільні інтереси у кількох підопічних, але це не основна форма роботи. Натомість класний керівник, чи куратор має обмаль часу на кожного окремого учня: 10-15 хвилин на переві, або розмова за чаєм раз на місяць – це максимум. Основне спілкування куратора відбувається з групою.
Як працює тьютор у школі і навіщо це підлітку?
Усвідомлення
З 12-13 років мотивація ‘порадувати батьків’ та ‘заробити оцінку’ слабшає. Натомість підліток намагається віднайти щось своє, співзвучне і стати в цьому профі. Якщо інтерес не знаходить поживи ані в школі, ані вдома, людина переключається на соц.мережи та віртуальний світ.
Тьютор допомагає підлітку сформувати власний сенс для навчання. Зрозуміти, чого той прагне досягти в реалі, і що треба знати та вміти для цього. Усвідомлення своєї мети і самоосвіта – цінні навички ХХІ століття.
Самостійність
Тьютор навчає справлятися зі слабкими сторонами і невдачами. Якщо репетитор «підтягує» учня, щоб виправити шістку з математики, то тьютор допоможе зрозуміти, в якому місці «збій» і як можна це змінити.
Пошук
Тьютор слугує провідником у потоці онлайн-інформації, зокрема навчальних курсів та лідерів точок зору. Людям 14-17 років часто не сила розібратися і відрізнити цінну інформацію від шлаку. Дорослий наствник може допомогти просіяти інформацію і заразом навчити критичному пошуку.
Прокачка
Тьютор може ініціювати та допомогти прокачати універсальні навички – тайм-менеджмент, цілепокладання, уміння працювати в команді, які полегшать підлітку життя зараз і в подальшому.
Розвиток
Тьютор підкаже де і як реалізувати свої таланти. Це особливо важливо для молодих людей, чия обдарованість і сфера інтересів мешкає поза школою. Так у підлітка може народитися свій проект: комікс, Yutube канал, шкільна футбольна команда чи старт-ап.
Важко знайти покликання у 15-17 років. Молода людина погано знає себе, слабко орієнтується в оточуючому світі, спантеличена гормонами та доставучими питаннями оточуючих ‘Ким хочеш бути?’. ВУЗ вибирають ‘за престижністю’, бо батьки так сказали, услід за подругою чи другом, бо фасад будівлі сподобався ;). Натомість разом з тьютором підліток аналізує свої здібності, співставляє із ринком праці, знайомиться з людьми різних/обраної професії, пробує виконати проект чи знайти підробіток в цій галузі. Чим більше роздумів і спроб в напрямку дослідження себе та світу робить тьюторант, тим влучнішим буде вибір професії.
У КІТЕРРІ практикуємо тьюторство два роки. Всі тьютори пройшли навчання в International Academy of Tutoring і мають відповідні сертифікати.
Ми вважаємо, що спільнота школи зараз та суспільство у майбутньому виграють, якщо з’явиться більше самодостатніх, прокачаних і реалізованих юнаків та дівчат.
Тому кожен підліток у Кітеррі може обрати собі тьютора і пройти цикл із 8-10 зустрічей безкоштовно.
За нашими спостереженнями в першу чергу тьютор потрібен:
- новачку, – підлітку, який нещодавно перейшов в нову школу і потребує «перезавантаження» навчальних навичок і цілей.
- Тихоні, який вважає за краще відсидітися, рідко висловлює свою думку і пред’являє себе світу.
- Активному, який все хоче, за все хапається, але нічого не доводить до кінця.
- При конфліктах, коли у підлітка явні проблеми в колективі.
- Тим, кому не вистачає уваги дорослих.
- Підлітку із труднощами в навчанні, який потребує індивідуального темпу і підтримки.
- Талановитим або захопленим чимось.
- Будь-якому підлітку, який хоче, щоб у нього був тьютор)
“Люди діляться на тих, хто вірить в дітей, і тих, хто в дітей не вірить”
Джон Холт
Про ‘заподіяти добро’ (зостереження)
У перший рік впровадження тьюторсва в КІТЕРРІ ми наполегливо рекомендували пройти цикл учням, які мали сімейні та учбові негаразди. На 90% це була ініціатива дорослих. Нам хотілось допомогти, витягти, врятувати, навчити та ‘заподіяти добро’ іншими способами запозиченими з батьківського та вчительського досвіду. При цьому підлітки лишались споживачами, бо не готові були до змін та внутрішньої роботи. То був провал(((.
Зараз ми пропонуємо учням тьюторство, але не нав’язуємось. Інтерес до цього процесу має бути двостороннім.
Цікаво, що ті підлітки, які хоч раз були на тьюторстві, у новому навчальному році обирають собі наставників після першого ж оголошення. Знають вже, що це класно.
І справді, ну хто б із нас дорослих відмовився від персонального безкоштовного коуча?)
