Аліна Туз, засновниця
ENG, сайти, проєкти
Вся наша школа - великий проєкт
Проект, яким пишаюсь, це шкільна валюта – вейли. Розробляли три місяці, командою з 20-ти підлітків. Думали, що ця іграшка – на рік, а користуємося вже третій.
Услід за грішми в школі з’явився whale–shop – ‘валютний’ магазин , брендовий одяг, який продається лише за вейли, система кредитування, система оплати організації свят.. Без валюти не запрацювала би і судова система…
Проекти – як подорож. Ми ставимо собі мету, точку на мапі, але коли і як її досягнемо – хз 😉. Як розгорнеться шлях? Що відкриє? Який чекає краєвид, які несподівані перспективи?
Вся наша школа – великий проект) Коли починали, хіба я думала, що доросту до фінансового директора або ж буду рік вести руханку в 6 класі? 😉
Проект це і складно, і захоплююче. Ціную, що у КІТЕРРІ дорослі та підлітки можуть робити щось нетипове, практичне, робити гуртом і тому, що воно заходить, а не так треба.
Аліна Туз – очільниця КІТЕРРИ, фінансовий директор, сертифікований тьютор, ведуча проектів, ведуча курсу по сайтам, модератор загальношкільного зібрання та руханки 6 класу …
Юлія Волкова, засновниця
література, ЗНО
Стежки до книжок
Є декілька шляхів, якими можна вивчати літературу. Перший – суто філологічний: жанри, стильові риси, напрямки, провідні твори та найвагомі автори. Цей шлях дійсно важливий, але дітям він зазвичай здається дуже нудним. Є шлях, так би мовити, психологічний. Коли аналізуються вчинки та почуття літературних героїв, коли діти начебто приміряють на себе вигадані ситуації і забирають їх у свій життєвий досвід. Це гарний шлях. Але він спрацьовує тільки у тому випадку, коли твір запав учням у душу. В протилежному випадку вони не знаходять точки перетину.
Третій спосіб мені подобається найбільше, а саме створення власних історій. Коли, спираючись на уроки літератури, діти розвивають власну творчість. Це тренування одразу багатьох навичок: і креативності, і тайм-менеджменту, і вміння знаходитися у центрі уваги в момент презентації, і витривалость стосовно критики… Пишучи огляди та рецензії, вони розвивають аналітичність та критичне мислення. Пишучи оповідання – вчаться доносити свої думки, добирати слова точно та виразно. Тоді і літературу їм легше роздивлятися під кутом: як же письменник розповідає свою історію? Що він робить, щоб тримати читача у напрузі? Ось цими стежками ми і блукаємо на уроках літератури, іноді опиняясь в дуже незвичайних місцевостях.
Юлія Волкова, викладач, психолог, автор видавничої агенції «Memobook», організатор КІТЕРРИ
Мирослава Білецька
українська мова, ЗНО
Про "курку" і "свиню з крильцями"
Найперша перевага викладання в «Кіттері» – можливість бути вільною від усіх стереотипів. А ще можливість насолоджуватися спілкуванням, адже ми так приємно провели час. Крім того, маємо певні досягнення з української мови: кожен з дітей як мінімум тричі спробував намалювати хом’ячка, ми вивчили напам’ять 24 знаки після коми у числі Пі, зіграли в «Дженгу» та в «Курку», взнали багато смішних прізвищ із гри «Збери сім’ю», цитували хором віршики про слова, які не бувають вставними, на складанні контрольної роботи у 328 школі, там же могли згадати про особливість лексичної конструкції під назвою «свиня з крильцями»…
Чого ж іще може не вистачати для повного щастя? Особисто мені – часу.
Мирослава готує дітей до ЗНО з української мови, дев’ять років працює за власними ейдитичними розробками: іграми, картками, інтелект картами. Часто називає дітей зайчиками і сонечками, і вони дійсно стають такими на її уроках 😉
Марія Ярмош
література, українська, іспанська
Не заблукати в літературному лісі
Читач проживає тисячу життів, перш ніж помре. Людина, яка не читає, проживе лише одне. (Дж. Мартін)
Ніхто не знає, що означає прочитати книгу. Її можна перегорнути, дізнатися зміст від інших, а іноді, навпаки, добре прочитану книгу можна начисто забути. Як би там не було, підліткам важко навчитися (по-справжньому) читати й розуміти навіть невеликі твори.
На допомогу приходять образотворче мистецтво, кінематограф, які часто діють примітивніше, дають грубі натяки, але вони зрозуміліші й ближчі учням. Вивчати українську літературу варто, на мою думку, через призму усього європейського мистецького досвіду.
Головне – не заблукати в літературному лісі. Адже скільки жартів виникло навколо інтерпретацій критиками закладених смислів. Наприклад, «сині штори», які давно стали мемом. Навіть з’явився такий синдром – пошуку глибинного смислу.
І все-таки ми часто стикаємося з тим, що люди, читаючи одну й ту саму книгу, бачать кардинально різні історії. Це добре й навіть правильно, оскільки метод пошуку «того, що мав на увазі автор» застарів ще на початку 20-го століття.
Моя мета – показати учням різні інструменти для аналізу, допомогти знаходити подвійне дно у творі, і, звичайно, просто навчити читати.
Марія Ярмош, вчитель української мови та літератури, репетитор ЗНО, донька Мирослави Білецької (династія;))
Ірина Нессен, кандидат історичних наук
історія, ЗНО
Все має свою історію
Ми зазвичай не замислюємося над тим, що все має свою історію – математика, шахи, письменство – абсолютно все… Адже історія ніби панорамний показ життя людей у часі і просторі. Тому, щоб не робили ми в Кітеррі під час уроків історії – чи малювали піктограми або картографічні схеми, чи складали чайнворди й кросворди, творили сенкани до образів історичних осіб – завжди подорожували у новий світ, який дивував і збагачував. І сьогодні, підійшовши до завершення навчального року, раптом зрозуміли, що непомітно подорослішали і змінилися на краще.
Ірина Іванівна – етнолог, кандидат історичних наук, викладає в Інституті Декоративно-прикладного мистецтва ім. Бойчука
Що робить кандидат історичних наук в альтернативній школі – то інша історія.
Юлія Чернова
історія 10 клас
...не існує "правильних" чи "неправильних" думок
За що я обожнюю історію? За те, що це безмежний Всесвіт! 15 років викладаю історію і, кожен раз, готуючись до уроків, відкриваю для себе щось нове, чого раніше не знала або не помічала.
Для мене урок – це можливість відкрити цей Всесвіт дітям.
У Кітеррі на уроках ми дискутуємо, інсценуємо історичні події, розробляємо і впроваджуємо історичні проєкти.
Найбільше люблю наші дискусії – гарячі та емоційні. Кожен має свою точку зору, не існує “правильних” чи “неправильних” думок. Думка кожного є важливою!
