Продовжимо тему співбесід, а саме – розповімо про те, як ми шукаємо учнів Кітерри.
Процес прийому до школи розвивався впродовж 4 років. Найсильніші зміни відбулися цього року, коли попит на Кітерру збільшився настільки, що вступ до неї перетворився на справжній конкурс. Саме тоді ми зрозуміли, що потрібна цілісна система, яка дозволяє оцінити наших потенційних учнів максимально об’єктивно.
Тож тепер наші співбесіди виглядають так:
Ми знайомимось, показуємо школу і відповідаємо на перші запитання.
Потім пропонуємо дитині виконати завдання.
Предмети, що тестуються, – три кити Кітерри: математика, українська та англійська.
Завдання – середнього рівня важкості і потрібні для того, аби оцінити знання дитини. Адже Кітерра – академічний заклад і важливо, щоб учень був на рівні з іншими. Інакше йому самому потім буде складно і некомфортно.
Батьки в цей час заповнюють анкету. В ній питання про дитину і їхні очікування від школи. Тут варто бути максимально чесними, адже краще одразу зрозуміти чи є в нас розбіжності, ніж дарма витрачати час, зусилля і нерви один одного.
Співбесіду, зазвичай, проводить 2 людей – кураторка класу, в який подається дитина, і її радниця. (Інколи до цих двох представниць Кітерри приєднується ще хтось з співзасновниць і розмова від цього лише виграє)
Їхнє завдання – розкрити дитину і її батьків. Адже хоч Кітерра і обрала для себе нішу «академічності», крім знань ми шукаємо в своїх учнях й інші цінності – допитливість, небайдужість, чесність, патріотизм, людяність і – гаджетонезалежність.
А ці критерії не оцінити так просто, як знання з математики, наприклад. Навіть нам самим для того, щоб сформулювати, яких учнів хочемо виховати, знадобилося багато кількагодинних зустрічей, де ми узгоджували перелік цінностей і критерії їхньої оцінки.
В нас багато відкритих запитань і кілька непомітних тестів. Ми уважно спостерігаємо і в кінці співбесіди заповнюємо свою анкету, яку розробляли кілька місяців, щоб згодом коли всі співбесіди будуть проведені і емоції вляжуться, зробити висновок на її основі. Нічого особистого, only цифри.
Те, що співбесіду проводить не одна людина, неабияк полегшує роботу. Адже вона триває півтори години і коли один заходить у глухий кут, інший може підхопити розмову або задати питання, яке, нарешті, дозволить дитині розкритися.
Це добре й тому, що кожен сприймає інформацію зі своєї дзвіниці і один може помітити те, що випало з поля зору іншого. Розбіжності, хоч рідко, але бувають. Проте в остаточну анкету потрапить лише узгоджена оцінка кураторки і радниці. Вони будуть розмовляти доти, поки не вдасться домовитися до спільного.
Вимоги до дитини міняються, в залежності від класу, в який вона хоче потрапити. В молодших – звертаємо увагу не лише на знання, а й на допитливість, креативність та гаджетонезалежність. Адже при бажанні дитини – в 5, 6, 7 класі ми ще встигнемо закрити прогалини в знаннях і підготувати її до старшої школи. А от навчити цікавитися життям, якщо те, що в телефоні набагато важливіше, вже зовсім інше.
Були родини, які передумали йти до Кітерри, дізнавшись, що телефони у нас закриті в спеціальній шафі. Так, на весь день (і навіть у старшокласників). Адже ми бачимо, що ігри в смартфонах заважають концентрації, а соцмережі захоплюють. І хоч ми розуміємо, що це частина нашого життя і вчимо дітей критичності мислення, на старті намагаємося брати тих, кому реальне все ж цікавіше за віртуальне.
У старших – вага існуючих знань вже набагато більша. Адже класи в Кітеррі достатньо сильні і взяти в них дитину, яка не тягне, нечесно і по відношенню до існуючих учнів, і до самого кандидата/ки. Іноді, якщо бачимо, що в дівчини/хлопця є потенціал і бажання, рекомендуємо за літо підтягнутися, позайматися з репетитором і прийти на ще одну співбесіду перед початком навчального року. Якщо бачимо прогрес – дитину беремо.
Звертаємо увагу в старшокласників і на інші речі:
- Самостійність – якщо діти беруть на себе відповідальність за своє навчання, результати зовсім інші. Чим активніша дитина на співбесіді, тим більше шансів до нас потрапити.
- Патріотизм – для нас важливо, щоб учні, як і ми самі, відчували зв’язок з Україною і хотіли змінити її на краще.
- Лідерські якості та небайдужість – в Кітеррі є можливість проявити себе не лише в навчанні. В школі є кола, на яких учні приймають рішення щодо свят чи новацій; є суд, незалежний від дорослих; є можливість ініціювати події і вести свій факультатив. Це гарний досвід, який потім неабияк згодиться, і хочеться, щоб діти використовували цю можливість на всі 100 відсотків.
А ще ми дуже вітаємо небайдужість і розуміння батьків, адже саме від них залежить як і скільки дитина їсть, спить, відпочиває. Які цінності поділяє і як їх транслює.
Як би школа не старалася, якщо вдома це не підтримується – гарного результата не буде.
Тому підтримуючи своїх дітей, ви додаєте їм балів.
Тепер, коли ви знаєте, за якими критеріями і як ми набираємо учнів, ласкаво просимо до нас на співбесіди.
Наразі у нас є вільні місця в 5, 7 та 8 класах.
Чекаємо на вас!
Записала Олена Скобало.
