ПОТЯГ
27-28 листопада 2019
Завше хотіла, щоб хтось організував подорож, купив квитки, замовив готель, вигадав програму. А я би просто поїхала)
І ось сталось) Вирушили з 11 класом в Кам’янець-Подільський на два дні)))
Освітня подорож – це педагогічна технологія, яка формує у дітей компетенції
- проектної роботи,
- дослідження нового,
- вчить швидко встановлювати контакти з іншими людьми.
Ось таке мудре визначення. Але на прикладі буде легше).
Освітня подорож
Проектна робота
На теревенях в кінці вересня дівчина з 11 класу обурено запитала мене як куратора класу: ‘А чому 10 клас поїхав у Львів, а ми нікуди не їдемо?’ На це я здивовано відповіла: ‘А чому ви нікуди не їдете?! Вже ж маєте досвід організації поїздок.’ (Львів, Одеса, Буковель).
На наступних теревенях одностайно вибрали Кам’янець-Поділський. Визначили групу організаторів, дати, оплату у вейлах за підготвку поїздки. Це і є проектна робота.
Дослідження нового
Тут трохи нейрофізіології. Гіпокамп – це частина мозку, яка відповідає за консолідацію пам’яті та орієнтацію на місцевості. Цей ‘морский коник’ дозволяв нашим пращурам знайти дорогу до рідної печери після триденного полювання, або запам’ятати де в нескінченному одноманітному лісі ростуть ягоди малини або гриби. Сьогодні гіпокампус так само керує нашим навчанням і так само активізується на новій місцевості.
Чи ви заувважували, що діти ніби розумнішають після поїздки на море, за кордон, чи навіть на екскурсію? Так воно і є: нові місця, будь-які, стимулюють роботу гіпокампу і, люди дійсно блискавично вчаться в подорожах.
Комунікативність
Сьогодні гугл мапи нас надурили. Зате бабуся на зупинці та водій маршрутки підказали дорогу безпомилково. Ось так і вчишся ‘швидко встановлювати контакти з іншими людьми’, бо ж дуже в хостел хочеться, зуби почистити і валізи кинути;)
Традиція освітніх подорожей побутувала в аристократичній Європі 18-19 століття. Завершальним етапом дорослішання блискучого юнака вважалась подорож Францією, Німеччиною, Італією.
Зараз еліта намагається відправити дітей на канікулах в закордонні мовні табори. Теж варіант освітньої подорожі.
Нещодавно дізналась про школу TНІNK Global School (TGS), учні якої постійно подорожують країнами і взагалі не прив’язані до точки на мапі. Мають цікавий ютюб канал;)
Тож коли у вас, як батьків, чи організаторів, виникає екзистенційне питання ‘Їхати чи не їхати?’, то… відповідь ви вже знаєте.
ЗАМОК
29 листопада 2019
Про ролі
В замку Кам’янець-Подільську спостерігали зграйки, табунці та косячки школяриків зі вчительками. Мені було лячно уявити себе на місці цих вчительок, хоча я теж, наче, приїхала з групою підлітків.
Звісно, нас менше, всього 6 одинадцятикласників. Але не в кількості справа. Мене лякає роль, яку беруть на себе шкільні вчительки в таких поїздках: важкий мікс наглядача, месіонера та няні.
Тішуся тим, що моя позиція інша.
Не наглядач, не мессіонер, не няня
Не наглядач
Я не маю чіткого плану поїздки і списку пам’яток, які неодмінно треба відвідати. Відповідно, я не мушу нічого нав’язувати чи притримуватись графіку.
Натомість, коли заселилися в хостел, спитала народ що би вони хотіли зробити в цій поїздці. Відповіді були такі: пофоткатись, погуляти містом, побачити замок, полазити замком, сходити в секонд, попити кави, пограти в ‘Вибухових кошенят’. Сама хотіла ще пограти в dixit та купити сувеніри собі і своїм хлопцям.
Прикольно, що в перший день ми так і не дійшли до замку. Трохи погуляли містом і пішли в хостел спати;) Я сильно дивувались. Народ, між іншим, теж не очікував від себе. Але їх відпочинок не має відповілати моїм уявленням 😉
Поки п’ятеро дрихли, ми з донькою облазили замок вздовж і впоперек і реалізували наші побажання 😋.
Всі разом оглянули в пам’ятку вже сьогодні;)
Не месіонер
Не маю задачі неодмінно розповісти про історію Кам’янець-Подільську, навчити цінувати красу природи та мальовничого міста і прищепити ‘добре, світле, вічне’. Я дійсно вірю в природню здатність цих дітей до пізнання і лише дивуюсь, які несподівані речі вони бачать довкола. Занедбані руїни Нового замку приваблюють їх більше ніж туристична шаблонність старого. Купити і приготувати їжу самим цікавіше, ніж ходити по кафешкам за батьківські гроші. Секонд хенд так само може бути ‘пам’яткою’ міста, яку хочеться відвідати 😉
Що я можу, так це запропонувати їм свою компанію, досвід та приклад: пограти в настолки, пойожитись разом зранку, переказати те, що прочитала в путівнику… А от що з того зайде і кому, невідомо.
Напевно відомо, що культурний обмін у нас двосторонній.
- По-перше, мені виправляють неправильні наголоси.
- По-друге, тепер знаю що таке Момо та tictok🙃.
- Ну і дещо про відсоток кешбеків на кіно та пошук клієнтів монобанку за геолокацію.
- І головне, мої уявлення та шаблони перевіряють на міцність, а це чудова профілактика маразму та хвороби альцгеймера;)
Не няня
Тут просто: їм всім 16. Отже де і як харчуватись, коли відпочивати, як одягатись – не моя проблема. А до нічних розваг та алкоголю у нас справа не дійшла. На це, мабуть, би реагувала.
Мені подобається думати про себе як про сіяча. Розкидаю насіннячко, поливаю, підгортаю і сподіватись на добре, світле та вічне, закладене в кожному.
Приємна ж роль)
ВОКЗАЛ
29 – 30 листопада
Темної ночі з вівторка на середу семеро дорослих людей стояли на вокзалі Кам’янець-Подільську в ступорі. Уважно роздивившись квитки та порожній перон, вони усвідомили, що потяг пішов минулої ночі.
Ну от і що зробиш?!
Just dance! 🙃
А ще можна відповісти собі на таке питання:
‘Я не поїхала в Київ, як планувала, тому що я…’.
Тоді дійсно вийде сама що нє є ‘освітня подорож’ 😂
Післясмак
Ніч на вокзалі та подорож назад автобусом і bla-bla-car, запам’яталась найбільше. Ну що за сенс їхати в подорож, якщо там все іде за планом, без прогод ???;)
