Вейли –
це валюта КІТЕРРИ.
Шкільні гроші розробили підлітки. 18 учасників проекту створили грошову систему і дизайн банкнот впродавж трьох місяців.
Тестуємо нашу валюту аж цілий тиждень 
😉 Даних малувато, зате – багато емоцій. Ну хіба не чудово, коли восьмикласниці прибігають у вчительску і просять винести сміття )))! Або коли 4 клас встає у чергу, щоб попробуватись у ролі вчителя. Або коли 10 клас розробляє макети купюр в Illustrator.
Ідея грошей переслідувала нас, організаторів, ще з 2017. Минулого року зібрали робочу групу підлітків, почали обговорення шкільної валюти, але не довели розробку до кінця. Банально не поставили проект у розклад! Задумка з грошима могла би так і лишитися в довгому ящику, якби весною ми не наштовхнулися на валюту Українського Аграрного Ліцею в Умані. Стало заздрісно і прикро, що вони зробили, а ми зависли 😉
Цікаво, як одна і та сама ідея трансформується в залежності від школи.
УАЛ – має 10 і 11 класи. Їх валюта прив’язана до навчання і працює як спрощена модель корпорації. На початку місяця учні отримують сталу ЗП. Протягом місяця можуть підробляти проектами та ініціативами та витрачати гроші на привлеї. А в кінці місяця повинні оплатити навчання в УАЛ. Нам розповідали про ‘міліонера’, який організував кафе, і про учнів, які залазили в боргові ями, бо не могли розрахуватись за ліцей.
КІТЕРРА має 10, 8, 6 та 4 класи. Ми хотіли, щоб валюта мотивувала підлітків до ініціативи, креативу, додаткових зусиль. Подумали, що як будемо платити за хороші відмітки та домашку, то знецінемо задоволення від процесу і від добре зробленої роботи. А як раптом валюта зникне!? То що, народ перестане робити дз і заб’є на уроки ?;).
З таблички видно, що відмінностей у двох валют кілька. Але ключовою є відмінність у меті.
Умань – спокійне, зелене, працьовите місто. Поставити старшокласників УАЛ на стабільну зарплату, показати їм механізм приходу-розходу та роботи на дядю – логічно і природньо для Умані. Але не для Києва.
У столиці нема нічого стабільного. Тут треба бігти, щоб стояти на місці, а щоб добратись кудить, треба бігти вдвічи швидше. Тому у Кітеррі нема зарплати – хай ворушаться 😉
