fbpx
Зараз вже можу писати. Перші два дні мозок марно намагався обробити нову реальність. Особливо ранок 24-го лютого. Сирена повітряної тривоги у Києві, сказати дітям, щоб пакували валізи за списком, виплатити зарплати, які ще не встигла. Машина БТР на Чорновола! Їхати зі столиці чи лишатись? І ще у мене урок о 9:40… Заходжу в зум до дев’ятого класу. Там семеро із 12-ти. Предмет ‘Мозок на повну або Навчитися Вчитись’. Ми вже місяць тренуємося писати конспект. Спочатку були текстові джерела. Сьогодні пробуємо виділяти і занотовувати найголовніше з відео. Мої рідні діти носять пакунки в машину, дзенькає новими сповіщеннями телеграм канал війна-інфо, пишуть вчителі… відчуваю, як гуркотить від кортизону та адреналіну серце. Але ж і іншим моїм дітям з того боку екрану, лячно. До того ж відео у нас до біса слушне! 1618 рік –  місто Лівни. Перша битва походу гетьмана Петра Сагайдачного у союзі з Польщею на Московію. Далі протягом двох місяців козаки і поляки просуваються з різних напрямів до столиці, беручи міста і переправи. Біля Москви об’єднуються для облоги. Козаки патрулюють околиці і рейдом захоплюють стратегічну Калугу. Після цього перелякані Романови підписують вигідний князю Владиславу Казиміру договір. Козацьке військо за договором з Річчю Посполитою отримує більшу територію, визнання Запорізької Січі, розширення реєстрового козацтва та 20 000 золотом. Це один із самих вдалих походів на Москву за всю історію. Підліткам буває  складно сформулювати висновок по тому, що прослухали. Питаю їх варіанти: – Наше військо має саму потужну пехоту у Європі. – Вигідний договір для козаків і Польщі – Козаки круті! Я кажу, що так, все це вірно, можна записати. І додаю ще свій варіант: – На той час козаки були у гірших умовах, ніж Україна зараз. І території, і самосвідомості було менше. Але сила і дух перемагали вже тоді. І цей стрижень у наших воїнів здавна. Я дякую бійцям НПУ, НГУ, ЗСУ, СБУ, тероборони… за те, що тримають небо у мене та дітей над головою, за те, що палять землю під ногами окупантів, за те, що жива і навіть можу спати уривками. Любі, сміливі, непереможні, тримайтесь! Героям слава!

Записала Аліна Туз, засновниця і директорка КІТЕРРИ