Стрес (від англ. stress – тиск, напруга) – це неспицифічна системна реакція організму на новизну.
У природному середовищі стрес мобілізує ресурси тіла. Побачили щось звивисте, смугасте або оскалене, і стрес допомагає людині бігти або битися.
У школі, стрес – також реакція на новизну 😉 В своїй основі навчання – це зіткнення з чимось невідомим.
Ганс Сельє, канадський ендокринолог і батько теорії стресу, визначає три стадії стресу.
- Стадія тривожності
- Стадія резистентності
- Стадія виснаження
Уявіть початок уроку. Вчитель заходить у клас, розкладає речі і учні не передчувають біди – це гомеостазис.
Далі вчитель оголошує спонтанну контрольну роботу. У учнів шок, обурення, страх завалити “Ви не попереджали!” – це стадія тривожності. На цьому етапі учні вразливі і незібрані.
Та ось включається механізм стресу, діти мобілізуються “Ну і фіг з ним!”, “Хіба це у перший раз”, “Прорвемось” – це стадія опору стресу. Стадія опору – це нормальний робочий режим, адже люди мають пристосовуватись до навколишнього світу, в тому числі виживати на контрольних.
Після усих переживань тіло і розум потребують відпочинку – це стадія виснаження. Якщо людина довгий час перебуває у стресі і не має часу на відновлення, у гіпокампу та мигдалинах відбуваються незвортні перетворення, які проявляються, як неадекватне сприйняття викликів: постійна тривожність, навіть від найменшого напрягу, чи пофігізм і апатія.
Як гадаєте, школа вчитель повинен тренувати учнів опиратися складним ситуаціям? Як це вплине на досягнення учнів? На їх презентацію на КР та ЗНО? На успіхи по життю?
Розкажіть про три стадії стресу колегам, поділіться висновками
